Приладдя та матеріали для малювання

 Почнемо ми з того, що і відрізняє обраний нами вид: засоби малювання від усіх його родичів – з олівця .

Стрижень (часто в дерев'яній або металевій оправі) для письма, малювання, креслення.

За допомогою олівця можна виконати як лінійні, так і тонально- світлотіньові ескізи, малюнки для проектів. Він ідеально підходить для технічного креслення, спецмалювання чи письма.

Олівцем можна моделювати об’єм (за допомогою штрихування або ретушування).

Робочі площини олівця також задіяні в роботі:

- моделювання технікою здійснюється не тільки кінцем грифеля, а також його боковою стороною.

Графітний олівець має характерний тон – сірий або сіро-чорний. На відміну від вугільного олівця, графітний не володіє великою силою тону і має сріблястий відблиск. Якість графіту залежить від ступеню однорідності його маси. Поганий графіт дряпає папір, тому для навчання він не годиться.

Для довготривалого навчального спеціального малюнку спочатку краще використовувати не дуже м’які олівці. Це з українським маркуванням, що підійдуть до малювання: Т, ТМ, М, 2М.

А також інші Європейські олівці із іншим маркуванням. В європейській системі графітні олівці вищої якості мають 19 ступенів твердості. М’які олівці (В) призначені для рисунку, малюнку, а тверді (Н) – для креслення. НВ і F – середня твердість.

Для малювання рекомендується мати 4 олівця: В (для загальних робіт і нанесення світлотіні (тональних плям), а також м’які 2В, 4В та 8В (для об’ємного ескізування, скетчів, начерків, нарисів, швидких замальовок для нанесення густих тіней та інтенсивних чорних тонів). Графічні олівці мають 4 ступеня твердості. №1 відповідає 2В, №2 = В, №3 = Н, №4 = 2Н.

Найкраще використовувати №2 та №3. Важливою є форма заточування олівця. Якщо ви не школяр то ні в якому разі не можна використовувати стругачку (точило). А тільки лезо або канцелярський ніж. 

Заточувати олівець потрібно конусоподібною формою і лише з одного кінця – протилежного до номеру та ступеня твердості графіту. Дерев’яну частину заточують на 25 – 30 мм, а графіт підточують з допомогою наждачного паперу на 8 –10 мм. Тонкий та гострий кінець графіту можна отримати за допомогою наждачного паперу.

Гумка для стирання або (ластик) для стирання графічного олівця. Вона повинна бути м’якою, білого кольору що, призначена спеціально для графітного стержня (грифеля). 

Папір. Папір різної твердості вибирають в залежності від поставленого завдання. Наприклад, для довготривалого лінійно- штрихового проекту для спеціального малювання папір має бути щільний. 

Знання матеріально-технічних засобів, дбайливе та правильне їх використання мають неабияке значення у вивченні основ образотворчої грамоти з освітнього компоненту « Спеціальне малювання» для перукаря.

Техніка. Штрих – формально є тією ж лінією, але короткою та переривчастою.

У будь якому зображенні штрихування відіграє функцію, яка необхідна для передачі об’ємності ним, що створює враження правдоподібності форми та пов’язує її з навколишнім середовищем .

Малюнок , як зображення виконується тільки від руки й на око. Але при створенні зображення від руки, виражається не лише здатність людини твердо володіти рукою, а й вміння зберігати безпосередній зв’язок думки і очей з руховою активністю руки, що дозволяє швидше відгукнутися на зриме рішення виниклої ідеї чи задуму та виконати ескіз та малюнок значно оперативніше. А для майстра (художника) взагалі немає ніяких інших способів виконання зображень, крім як від руки і на око.

Малювання на око передбачає насамперед художнє освоєння реального світу, наближення мистецтва до дійсності. Таке зображення стає зоровим образом, зрозумілим кожному глядачеві та перукареві. Малювання на око розвиває окомір. У митця така здатність є досить коштовною якістю, що допомагає правильно бачити форму зачіски чи стрижки.